Алотроп: визначення в хімії
Алотроп: Одна з двох або більше різних форм того самого елемента в одному агрегатному стані, у яких атоми по-різному зв’язані чи розташовані.
Алотропи містять однакові атоми, але можуть мати дуже різні властивості, бо властивості залежать від того, як з’єднані атоми. Алмаз і графіт — це чистий вуглець, проте алмаз є найтвердішим природним матеріалом та електричним ізолятором, а графіт м’який, слизький і проводить електричний струм. Деякі елементи переходять з одного алотропа в інший за певної температури чи тиску. Цей термін стосується лише елементів; різні кристалічні форми сполуки називають поліморфами.
Приклади
- Вуглець — алмаз, графіт, графен і фулерени, як-от C₆₀
- Кисень — звичайний O₂ та озон (O₃)
- Фосфор — білий, що запалюється на повітрі, і значно безпечніший червоний
- Олово — блискуче біле олово повільно перетворюється на крихке сіре нижче 13 °C
У періодичній таблиці
Алотропи особливо поширені в 14–16-й групах, серед таких елементів, як вуглець, олово, фосфор, сірка й селен.