Генрі Мозлі та відкриття атомного номера
Генрі Мозлі був англійським фізиком, який 1913 року показав, що місце кожного елемента в періодичній таблиці визначається його атомним номером — додатним зарядом ядра, а не атомною вагою. Його рентгенівські вимірювання пояснили пари таблиці, що порушували порядок, і точно визначили, яких елементів ще бракує.
Проблема з атомною вагою
Понад 40 років після Менделєєва періодичну таблицю впорядковували за атомною вагою з кількома незручними винятками. Аргон важчий за калій, кобальт важчий за нікель, а телур важчий за йод, проте в кожній парі важчий елемент явно має стояти першим. Хіміки також не могли визначити, скільки ще рідкісноземельних елементів чекає на відкриття, бо їхні атомні ваги були такі близькі.
1911 року Ернест Резерфорд показав, що атом має крихітне позитивно заряджене ядро. Невдовзі нідерландський учений Антоніус ван ден Брук припустив, що положення елемента в таблиці може дорівнювати заряду цього ядра. Мозлі взявся перевірити цю ідею.
Рентгенівський експеримент Мозлі
Генрі Ґвін Джеффріс Мозлі, який народився 1887 року, після навчання в Оксфорді приєднався до лабораторії Резерфорда в Манчестерському університеті. Він використовував зразки різних елементів як мішені в рентгенівській трубці й вимірював довжини хвиль рентгенівських променів, що їх випромінював кожен, відбиваючи їх від кристала — методом, нещодавно розробленим Вільямом Генрі Бреггом і його сином Лоуренсом. Наприкінці 1913 року він опублікував результати для елементів від кальцію до цинку, а 1914 року поширив роботу на більшість елементів від алюмінію до золота.
Результат був напрочуд простим. Квадратний корінь із частоти найсильнішої рентгенівської лінії кожного елемента зростав майже однаковим кроком від одного елемента до наступного. Це співвідношення тепер відоме як закон Мозлі.
Атомний номер бере гору
Мозлі дійшов висновку, що ядро кожного елемента має на одну одиницю додатного заряду більше, ніж ядро попереднього. Саме це ціле число, атомний номер, і визначає місце елемента; сьогодні ми знаємо, що воно дорівнює кількості протонів у ядрі. Упорядкування за атомним номером поставило аргон перед калієм, кобальт перед нікелем і телур перед йодом без жодних винятків, а періодичний закон було переформульовано: властивості повторюються з атомним номером, а не з атомною вагою.
Виявлені прогалини
Оскільки атомні номери — цілі числа, метод Мозлі дозволяв порахувати елементи. Він показав, що елементів з атомними номерами 43, 61, 72 і 75 ще бракує, і дав змогу з’ясувати, скільки лантаноїдів існує між лантаном (57) і лютецієм (71). Прогалини було заповнено протягом наступних трьох десятиліть: гафній (72) 1923 року, реній (75) 1925 року, технецій (43) 1937 року і прометій (61) 1945 року. Гафній і реній були вистежені за допомогою рентгенівської спектроскопії — методу, піонером якого був Мозлі.
Смерть під Галліполі
Коли 1914 року почалася Перша світова війна, Мозлі пішов добровольцем до британської армії й став офіцером зв’язку в Королівських інженерних військах. Він загинув у бою під Галліполі, на території нинішньої Туреччини, 10 серпня 1915 року у віці 27 років. Резерфорд написав його некролог у журналі Nature, і багато вчених вважали його смерть однією з найбільших втрат науки на війні. Усього за кілька років досліджень Мозлі дав періодичній таблиці фундамент, на якому вона стоїть досі.