Блок: визначення в хімії
Блок: Одна з чотирьох областей періодичної таблиці — s-, p-, d- і f-блоки, названа за типом підрівня, що містить електрони найвищої енергії кожного елемента.
s-блок містить 1-шу й 2-гу групи та гелій, p-блок — групи з 13 по 18, d-блок — групи з 3 по 12, а f-блок — лантаноїди й актиноїди. Ширина кожного блоку, 2, 6, 10 або 14 стовпців, дорівнює кількості електронів, яку може вмістити його підрівень. Елементи блоку мають спільні загальні риси: крім водню та гелію, елементи s-блоку — реакційноздатні метали, p-блок містить усі інші неметали, а елементи d- і f-блоків — усі метали.
Приклади
- Натрій (s-блок) — [Ne] 3s¹
- Хлор (p-блок) — [Ne] 3s² 3p⁵
- Залізо (d-блок) — [Ar] 3d⁶ 4s²
- Уран (f-блок) — [Rn] 5f³ 6d¹ 7s²
У періодичній таблиці
Блоки ділять таблицю на чотири зони: два стовпці ліворуч (s), шість праворуч (p), десять посередині (d) і два ряди по 14 під основною таблицею (f).