Аніон: визначення в хімії
Аніон: Від’ємно заряджений йон, що утворюється, коли атом або група атомів приєднує один чи кілька електронів.
Маючи більше електронів, ніж протонів, аніон має від’ємний заряд, а простий аніон більший за нейтральний атом, з якого утворився. Неметали схильні утворювати аніони, бо їхні зовнішні оболонки майже заповнені. Назви простих аніонів закінчуються на -ид, як-от хлорид і оксид, тоді як назви багатьох багатоатомних аніонів із киснем закінчуються на -ат або -іт. Під час електролізу аніони рухаються до додатного електрода — анода.
Приклади
- Cl⁻ — хлорид-йон
- O²⁻ — оксид-йон
- SO₄²⁻ — сульфат-йон, багатоатомний аніон
- NO₃⁻ — нітрат-йон, що міститься в добривах
У періодичній таблиці
Неметали 15–17-ї груп утворюють аніони із зарядом, що дорівнює номеру групи мінус 18: −3 для азоту, −2 для кисню й −1 для галогенів.