Хвиля: визначення в хімії
Хвиля: Періодичне збурення, що переносить енергію з одного місця в інше й описується довжиною хвилі, частотою та амплітудою.
Світло, радіосигнали та рентгенівські промені — це електромагнітні хвилі, які відрізняються лише довжиною хвилі та частотою. У 1920-х роках учені виявили, що електрони теж поводяться як хвилі — ця властивість називається корпускулярно-хвильовим дуалізмом. Розгляд електронів в атомах як стоячих хвиль привів до квантово-механічної моделі й до орбіталей. Оскільки довжини хвиль рентгенівських променів подібні до відстаней між атомами, вони дифрагують на кристалах і використовуються для визначення структур твердих тіл і молекул.
Приклади
- Видиме світло — довжини хвиль приблизно від 400 до 700 nm
- Мікрохвилі в кухонній печі — довжина хвилі близько 12 cm
- Рентгенівські промені — довжини хвиль близько 0,1 nm, подібні до відстаней між атомами
- Електронні мікроскопи використовують хвильову природу електронів для зображення крихітних об’єктів
У періодичній таблиці
Форми s-, p-, d- і f-орбіталей, що утворюють блоки таблиці, випливають з опису електронів як стоячих хвиль навколо ядра.