Адукт: визначення в хімії
Адукт: Єдиний продукт, що утворюється, коли дві або більше молекул безпосередньо сполучаються із збереженням усіх своїх атомів. Він часто утворюється, коли одна молекула віддає іншій пару електронів.
У типовому адукті основа Льюїса з неподіленою парою електронів зв’язується з кислотою Льюїса, яка має вільне місце для їх приєднання, утворюючи координаційний (донорно-акцепторний) ковалентний зв’язок. У цьому процесі нічого не втрачається, що відрізняє утворення адукту від реакцій, у яких виділяється мала молекула, як-от вода. Адукти поширені в синтезі та біохімії, де шкідливу хімічну речовину, зв’язану з ДНК, називають адуктом ДНК.
Приклади
- Амоніак + бор трифторид → H₃N–BF₃
- Бор трифторид етерат — BF₃, зв’язаний з діетиловим етером, поширений лабораторний реагент
- Циклічний продукт реакції Дільса–Альдера
- Хімічні речовини з тютюнового диму, зв’язані з ДНК у клітинах легенів
У періодичній таблиці
Бор і алюміній 13-ї групи часто утворюють сполуки лише з шістьма валентними електронами навколо, як-от BF₃ і AlCl₃, тому охоче приєднують електронну пару, утворюючи адукти.