Основа: визначення в хімії
Основа: Речовина, що приєднує йони гідрогену (H⁺) або утворює гідроксид-йони (OH⁻) у воді, даючи pH вище 7. Основи, що розчиняються у воді, називають лугами.
Основи нейтралізують кислоти, утворюючи сіль і зазвичай воду. Сильні основи, як-от натрій гідроксид, повністю дисоціюють у воді, а слабкі, як-от амоніак, реагують з водою лише частково. Лужні розчини змінюють колір червоного лакмусу на синій і на дотик слизькі, а концентровані можуть спричиняти опіки шкіри так само сильно, як сильні кислоти.
Приклади
- Натрій гідроксид (NaOH) — використовується в засобах для прочищення труб
- Амоніак (NH₃) — у побутових засобах для миття скла
- Магній гідроксид (Mg(OH)₂) — магнезійне молочко, антацид
- Натрій гідрогенкарбонат (NaHCO₃) — харчова сода, слабка основа
У періодичній таблиці
Оксиди й гідроксиди металів ліворуч у таблиці, особливо 1-ї та 2-ї груп, є основними, а лужні метали названі за сильні луги, які вони утворюють.