Барій (Ba)

Барій — властивості

Атомний номер

56

Атомна маса

137,33 u

Категорія

Лужноземельний метал

Група

2

Період

6

Блок

s-блок

Стан за кімн. темп.

Твердий

Електронегативність

0,89

Температура плавлення

1 000 K (726,8 °C)

Температура кипіння

2 118 K (1 844,8 °C)

Густина

3,51 g/cm³

Валентні електрони

2

Типові заряди

+2

Ступені окиснення

+2

Атомний радіус

268 pm

Енергія іонізації

5,212 eV

Спорідненість до електрона

—

Радіоактивний

Ні, має стабільні ізотопи

Відкрито

1808

Барій — електронна конфігурація

Електронна конфігурація елемента Барій (Ba) — [Xe] 6s2. Його 56 електронів розподілені по оболонках так: 2, 8, 18, 18, 8, 2.

Протони, нейтрони та електрони: Барій

Нейтральний атом елемента Барій має 56 протонів і 56 електронів. Більшість атомів елемента Барій мають приблизно 81 нейтронів: атомна маса, округлена до 137, мінус атомний номер 56.

Кількість нейтронів наближена: атоми одного елемента можуть мати різну кількість нейтронів (ізотопи). Атомний номер і маса

Скільки валентних електронів має Барій?

2

Елемент Барій має 2 валентний електрон на зовнішній оболонці, оболонці 6. Це електрони, що беруть участь в утворенні хімічних зв’язків.

Усі елементи: Періодична таблиця з валентними електронами

Барій — орбітальна діаграма

Кожна клітинка — це орбіталь, що вміщує до двох електронів із протилежними спінами (↑↓). Внутрішні оболонки такі самі, як у шляхетного газу в дужках. Як записувати електронні конфігурації

Молярна маса: Барій

137,33 g/mol

Один моль атомів елемента Барій (6.022 × 10²³ атомів) має масу 137,33 грамів. Використовуйте це значення для перерахунку між грамами та молями.

Сполуки, що містять: Барій

Барій — факти

• Назва барію походить від грецького barys, що означає «важкий», за його щільним мінералом баритом.
• Сульфат барію безпечно ковтати, бо він не розчиняється, але розчинні сполуки барію, як-от хлорид барію, отруйні.
• Барій (Ba) має атомний номер 56, а його агрегатний стан за кімнатної температури — твердий. It was discovered in 1808.

Місце в періодичній таблиці

Елемент Барій має номер 56, розташований у періоді 6 та групі 2 періодичної таблиці, у s-блоці.

Усі лужноземельні метали

Застосування: Барій

Барій добувають переважно у вигляді мінералу барит (сульфат барію), який подрібнюють і додають до бурових розчинів, щоб зробити їх достатньо важкими для контролю тиску в нафтових і газових свердловинах. Лікарі застосовують «баріеву кашу» із сульфату барію, щоб травний тракт було видно на рентгенівських знімках. Сполуки барію також надають феєрверкам зеленого кольору та використовуються у склі, кераміці й конденсаторах.

Хто відкрив елемент Барій?

Англійський хімік Гемфрі Деві вперше виділив металічний барій у 1808 році в Лондоні електролізом сполук барію. Карл Вільгельм Шеєле вже в 1774 році розпізнав його оксид, баріту, як нову речовину.

Звідки походить назва?

Назва «барій» походить від баріти, старої назви оксиду барію, від грецького barys, що означає «важкий». Його поширений мінерал барит (важкий шпат) надзвичайно щільний, а Гемфрі Деві назвав метал у 1808 році після його виділення.

Хронологія відкриттів