Група 6: група хрому

Шість електронів і ступінь окиснення +6

Хром ([Ar] 3d⁵ 4s¹) і молібден ([Kr] 4d⁵ 5s¹) розміщують один електрон на s-орбіталі й п’ять на d-підрівні, бо наполовину заповнений d-підрівень особливо стійкий. Вольфрам має конфігурацію [Xe] 4f¹⁴ 5d⁴ 6s². Так чи інакше, поза остовом шість електронів, і всі три метали досягають +6, як у CrO₃, MoO₃ та WO₃.

Хром також утворює Cr²⁺ і Cr³⁺, причому +3 — його найстійкіший ступінь. Його сполуки +6, такі як жовтий хромат (CrO₄²⁻) і оранжевий дихромат (Cr₂O₇²⁻), — сильні окисники й токсичні. Вниз по групі +6 стає стійкішим, тому молібден і вольфрам почуваються комфортно на +6, на відміну від головних груп, як-от група 14, де свинець віддає перевагу +2.

Тенденції вниз по групі

Температура плавлення та густина різко зростають. Хром плавиться за 2180 K, молібден за 2896 K, а вольфрам за 3695 K. Густина зростає від 7,19 g/cm³ до 10,28 g/cm³, а потім до 19,25 g/cm³, майже точно як у золота (19,3 g/cm³). Незвично, що електронегативність теж зростає вниз по групі: від 1,66 до 2,16 і 2,36, тоді як у більшості головних груп вона спадає.

Де ви зустрічаєте групу 6

Хром надає нержавній сталі стійкості до іржі, утворюючи невидиму оксидну плівку, і дає дзеркальний блиск хромованим кранам. Сліди хрому роблять рубіни червоними, а багато смарагдів зеленими, що пасує елементові, назва якого походить від грецького слова «колір». Молібден зміцнює сталь для трубопроводів та інструментів, молібден дисульфід — слизьке мастило, а бактерії, що перетворюють азот повітря на амоніак, зазвичай покладаються на молібденовий фермент. Вольфрамовий карбід оснащує свердла й полотна пилок, а вольфрамова нитка світилася в старих лампах розжарювання.

Сіборгій

Сіборгій (106) радіоактивний і був отриманий лише по кілька атомів за раз. Його названо на честь хіміка Гленна Сіборга ще за його життя. Досліди з окремими атомами показують, що він утворює леткі сполуки, подібні до сполук молібдену та вольфраму, але його температуру плавлення й густину ніколи не вимірювали.