Хто відкрив елементи? Першовідкривачі всіх 118

Цей перелік показує, хто відкрив кожен зі 118 елементів і коли, від десяти, відомих із давніх часів, до надважких елементів, отриманих у сучасних лабораторіях. Заслуга відкриття не завжди проста, тож ось як це зазвичай працює.

Ідентифікація та виділення

Багато елементів були розпізнані задовго до того, як хтось тримав чистий зразок. Хіміки часто спершу виявляли новий елемент як незнайомий оксид у мінералі або як нові лінії в спектрі, а сам елемент виділяли через роки чи десятиліття. Гелій побачили в спектрі Сонця 1868 року, але на Землі зібрали лише 1895 року, а про існування фтору знали задовго до того, як Анрі Муассан виділив його 1886 року. Там, де ці два етапи розділяє багато часу, примітки до кожного елемента згадують обидва.

Суперечки, команди та підтвердження

Деякі елементи були знайдені незалежно кількома людьми, що призводило до суперечок про пріоритет; наприклад, кисень отримали і Карл Вільгельм Шеєле, і Джозеф Прістлі майже одночасно. Від 1940-х років нові елементи створюють великі команди в лабораторіях, таких як Берклі в Каліфорнії, Дубна в Росії, GSI у Дармштадті (Німеччина) та RIKEN в Японії, тому заслугу приписують групам, а не окремим людям. Сьогодні кожну заяву про новий елемент розглядає спільна робоча група ІЮПАК та ІЮПАП — міжнародних союзів хімії та фізики, і лише після підтвердження заяви першовідкривачів запрошують запропонувати назву.

Хто відкрив кожен елемент

Клацніть заголовок стовпця, щоб відсортувати.

Першовідкривач
6 Вуглець Давні часи Вуглець відомий з давніх часів у вигляді деревного вугілля та сажі. Антуан Лавуазьє вніс його до переліку хімічних елементів 1789 року, а 1797 року Смітсон Теннант показав, що алмаз складається з чистого вуглецю.
16 Сірка Давні часи Сірка відома з давніх часів, коли її називали «горючою речовиною»; у природі вона трапляється у вигляді жовтих кристалів поблизу вулканів і гарячих джерел. Антуан Лавуазьє визнав її хімічним елементом і включив до свого переліку елементів 1789 року.
26 Залізо Давні часи Залізо відоме з давніх часів; найдавніші залізні вироби, як-от намистини, знайдені в давньоєгипетських похованнях, виготовляли із залізних метеоритів. Люди навчилися виплавляти залізо з руди понад 3000 років тому, започаткувавши залізний вік.
29 Мідь Давні часи Мідь відома з давніх часів і була одним із перших металів, які почали використовувати люди, бо в природі трапляється у вигляді самородків чистого металу. На Близькому Сході знайшли мідні вироби віком близько 10 000 років.
47 Срібло Давні часи Срібло відоме з давніх часів, його добували та виготовляли з нього прикраси, столовий посуд і монети впродовж тисячоліть. Його символ, Ag, походить від латинського слова argentum.
50 Олово Давні часи Олово відоме з давніх часів, і його виплавляли з головної руди, каситериту, ще тисячі років тому. Його символ, Sn, походить від латинського слова stannum.
51 Стибій Давні часи Стибій і його сполуки відомі з давніх часів. Його символ, Sb, походить від латинської назви stibium.
79 Золото Давні часи Золото відоме з давніх часів; це один із небагатьох металів, що трапляються в природі в чистому вигляді, у формі самородків і лусочок, тож воно було серед перших металів, якими почали користуватися люди. Його символ, Au, походить від латинського слова aurum.
80 Ртуть Давні часи Ртуть відома з давніх часів і використовувалася давніми китайською, індійською, єгипетською, грецькою та римською культурами, а також алхіміками. Її символ, Hg, походить від латинської назви hydrargyrum, від грецького слова, що означає «водяне срібло».
82 Свинець Давні часи Свинець відомий із доісторичних часів, тож його першовідкривач невідомий. Його легко виплавляти з головної руди, галеніту, і люди виготовляли свинцеві предмети кілька тисяч років тому.
33 Миш'як 1250 Сполуки миш'яку, як-от жовтий мінерал аурипігмент, були відомі з давніх часів, але німецькому вченому Альберту Великому традиційно приписують першим виділення елемента близько 1250 року.
15 Фосфор 1669 Німецький алхімік Геніг Бранд відкрив фосфор у Гамбурзі 1669 року, упарюючи великі кількості сечі в пошуках філософського каменя. Світна речовина, яку він отримав, була білим фосфором.
27 Кобальт 1735 Шведський хімік Георг Брандт ідентифікував кобальт близько 1735 року, вивчаючи, чому певні руди надають склу глибокого синього кольору. Він показав, що колір дає новий метал, а не бісмут, як тоді вважали.
78 Платина 1735 Платину використовували корінні народи Південної Америки задовго до того, як про неї дізналися європейці. Іспанський морський офіцер Антоніо де Улоа натрапив на неї в 1735 році під час експедиції до Південної Америки, а його опис, опублікований у 1748 році, познайомив із нею європейську науку.
30 Цинк 1746 Німецькому хіміку Андреасу Сигізмунду Маргграфу приписують виділення цинку й визнання його елементом 1746 року, коли він нагрівав руду каламін із вуглецем. Металічний цинк значно раніше вже виробляли в Індії та Китаї.
28 Нікель 1751 Шведський мінералог Аксель Фредрік Кронштедт відкрив нікель 1751 року, намагаючись добути мідь із червонуватої руди, яку гірники називали kupfernickel, або «мідний демон». Руда була схожа на мідну, але міді не давала, і Кронштедт показав, що вона містить новий метал.
83 Вісмут 1753 Вісмут був відомий у Середньовіччі, але його часто плутали зі свинцем і оловом. У 1753 році французький хімік Клод Франсуа Жоффруа показав, що це окремий елемент.
12 Магній 1755 Шотландський хімік Джозеф Блек визнав магній елементом 1755 року, показавши, що магнезія (оксид магнію) відрізняється від вапна. Гемфрі Деві вперше виділив метал 1808 року за допомогою електролізу.
1 Водень 1766 Англійський учений Генрі Кавендіш визначив водень як окрему речовину 1766 року, одержуючи його реакцією металів із кислотами й називаючи «горючим повітрям». Згодом Антуан Лавуазьє дав йому назву hydrogène — «той, що народжує воду», показавши, що він горить з утворенням води.
7 Азот 1772 Шотландський лікар Деніел Резерфорд відкрив азот 1772 року в Единбурзі, виділивши частину повітря, що не підтримує горіння й дихання, яку він назвав «шкідливим повітрям». Карл Вільгельм Шеєле, Генрі Кавендіш і Джозеф Прістлі вивчали цей газ незалежно приблизно в той самий час.
8 Кисень 1774 Джозеф Прістлі відкрив кисень 1774 року в Англії, фокусуючи сонячне світло на меркурій(II) оксиді й збираючи газ, що виділявся. Карл Вільгельм Шеєле отримав його незалежно трохи раніше, але опублікував пізніше, а назву кисню дав Антуан Лавуазьє.
17 Хлор 1774 Шведський хімік Карл Вільгельм Шеєле вперше отримав газоподібний хлор 1774 року, діючи хлоридною кислотою на мінерал піролюзит (манган(IV) оксид), але вважав його сполукою, що містить кисень. Гемфрі Деві показав 1810 року, що це елемент, і дав йому назву.
25 Манган 1774 Карл Вільгельм Шеєле визнав манган новим елементом 1774 року, а його колега Юхан Готліб Ган виділив його того самого року у Швеції, нагріваючи манган(IV) оксид (піролюзит) із вуглецем.
42 Молібден 1778 Шведський хімік Карл Вільгельм Шеєле показав у 1778 році, що м'який мінерал молібденіт, який до того плутали з графітом, містить новий елемент. Пітер Якоб Гьєльм уперше виділив метал у 1781 році, нагріваючи його оксид із вуглецем.
52 Телур 1782 Австрійський мінералог Франц-Йозеф Мюллер фон Райхенштайн відкрив телур у 1782 році в золотій руді з Трансильванії. Німецький хімік Мартін Генріх Клапрот підтвердив його в 1798 році та назвав за tellus, латинським словом, що означає «Земля».
74 Вольфрам 1783 Іспанські брати Хуан Хосе та Фаусто Ельюяр уперше виділили вольфрам у 1783 році в Бергарі (Іспанія), відновивши деревним вугіллям кислоту, виготовлену з мінералу вольфраміту. Двома роками раніше Карл Вільгельм Шеєле показав, що мінерал, який нині називають шеєлітом, містить нову кислоту.
40 Цирконій 1789 Німецький хімік Мартін Генріх Клапрот відкрив цирконій у 1789 році в Берліні, виявивши його оксид у зразку дорогоцінного каменя циркону зі Шрі-Ланки. Єнс Якоб Берцеліус уперше виділив нечистий метал у 1824 році.
92 Уран 1789 Німецький хімік Мартін Генріх Клапрот відкрив уран у Берліні в 1789 році, аналізуючи мінерал уранініт, хоча те, що він виділив, було насправді оксидом. Французький хімік Ежен-Мельхіор Пеліго вперше виділив сам метал у 1841 році.
38 Стронцій 1790 У 1790 році Адер Кроуфорд і Вільям Круікшенк дійшли висновку, що мінерал зі свинцевих копалень поблизу Стронціану в Шотландії містить нову «землю». Гемфрі Деві вперше виділив метал електролізом у 1808 році.
22 Титан 1791 Корнуольський священник і аматор-мінералог Вільям Грегор відкрив титан 1791 року в чорному піску з потоку в Корнуоллі, Англія. Німецький хімік Мартін Генріх Клапрот знайшов його незалежно 1795 року в мінералі рутилі й назвав на честь титанів з грецької міфології.
39 Ітрій 1794 Фінський хімік Юхан Гадолін відкрив ітрій у 1794 році, виявивши новий оксид (пізніше названий ітрією) в чорному мінералі з кар'єру в Іттербю поблизу Стокгольма. Фрідріх Велер виділив нечистий метал у 1828 році.
24 Хром 1797 Французький хімік Луї-Нікола Воклен відкрив хром 1797 року в крокоїті — яскраво-оранжево-червоному мінералі із Сибіру. Метал він виділив наступного року, нагріваючи його оксид із деревним вугіллям.
4 Берилій 1798 Французький хімік Луї-Нікола Воклен відкрив берилій 1798 року у вигляді оксиду в мінералах берилі та смарагді. Сам метал уперше виділили 1828 року незалежно один від одного Фрідріх Велер і Антуан Бюссі.
23 Ванадій 1801 Андрес Мануель дель Ріо знайшов ванадій 1801 року в мексиканській свинцевій руді, але його переконали, що це лише нечистий хром. Нільс Габріель Сефстрьом повторно відкрив його у Швеції 1830 року й назвав на честь Ванадіс — одного з імен скандинавської богині Фрейї.
41 Ніобій 1801 Англійський хімік Чарлз Хетчетт відкрив ніобій у 1801 році в зразку мінералу, надісланому до Англії з Північної Америки, і назвав його колумбієм. Оскільки він дуже схожий на тантал, його самостійність десятиліттями, оскаржували, і німецький хімік Генріх Розе дав йому назву ніобій у 1844 році.
46 Паладій 1802 Англійський хімік Вільям Гайд Волластон відкрив паладій у 1802 році, очищаючи платинову руду з Південної Америки. Спочатку він анонімно запропонував його на продаж у лондонській крамниці, через що деякі хіміки запідозрили містифікацію, доки він не розкрив, що є його першовідкривачем.
73 Тантал 1802 Шведський хімік Андерс Густав Екеберг відкрив тантал у 1802 році в Уппсалі, в мінералах зі Швеції та Фінляндії. Він назвав його на честь Тантала з грецької міфології, почасти тому, що його оксид не міг «пити» кислоту, так само як Тантал ніколи не міг напитися води навколо себе.
58 Церій 1803 Церій відкрили в 1803 році Єнс Якоб Берцеліус і Вільгельм Гізінгер у Швеції та незалежно від них Мартін Генріх Клапрот у Німеччині в мінералі, що нині називається церитом. Чистий метал виділили лише в 1875 році.
76 Осмій 1803 Англійський хімік Смітсон Теннант відкрив осмій у 1803 році в Лондоні в чорному залишку після розчинення платинової руди в царській горілці; в тому самому залишку він знайшов іридій.
77 Іридій 1803 Англійський хімік Смітсон Теннант відкрив іридій у 1803 році в Лондоні в нерозчинному залишку після розчинення платинової руди в царській горілці. Він назвав його на честь Іріди, грецької богині веселки, бо його солі мають так багато кольорів.
45 Родій 1804 Англійський хімік Вільям Гайд Волластон відкрив родій у Лондоні невдовзі після паладію й оголосив про це в 1804 році. Він знайшов його, розчинивши південноамериканську платинову руду в царській горілці та вилучивши платину й паладій.
11 Натрій 1807 Гемфрі Деві вперше виділив натрій 1807 року в Королівській установі в Лондоні, пропускаючи електричний струм крізь розплавлений гідроксид натрію (їдкий натр). Калій він виділив таким самим способом лише за кілька днів до цього.
19 Калій 1807 Гемфрі Деві виділив калій 1807 року в Королівській установі в Лондоні, пропускаючи електричний струм крізь розплавлений поташ (гідроксид калію). Це був перший метал, виділений електролізом.
5 Бор 1808 Бор уперше виділили в нечистому вигляді 1808 року французькі хіміки Жозеф Луї Гей-Люссак і Луї Жак Тенар та, незалежно від них, Гемфрі Деві в Лондоні — усі працювали з борною кислотою. Дуже чистий бор отримали лише на початку XX століття.
20 Кальцій 1808 Гемфрі Деві виділив кальцій 1808 року в Лондоні електролізом суміші вапна й меркурій(II) оксиду. Саме вапно, сполуку кальцію, використовували в будівництві з давніх часів.
56 Барій 1808 Англійський хімік Гемфрі Деві вперше виділив металічний барій у 1808 році в Лондоні електролізом сполук барію. Карл Вільгельм Шеєле вже в 1774 році розпізнав його оксид, баріту, як нову речовину.
53 Йод 1811 Французький хімік Бернар Куртуа відкрив йод у 1811 році, видобуваючи хімічні речовини із золи морських водоростей для виробництва селітри, коли додавання сірчаної кислоти виділило фіолетову пару. Його назва походить від грецького iodes, що означає «фіолетовий».
3 Літій 1817 Юхан Август Арфведсон відкрив літій 1817 року, аналізуючи мінерал петаліт у лабораторії Єнса Якоба Берцеліуса в Стокгольмі. Сам метал уперше виділив 1821 року Вільям Томас Бранд за допомогою електролізу.
34 Селен 1817 Шведські хіміки Єнс Якоб Берцеліус і Юхан Готліб Ган відкрили селен 1817 року в червонуватому шламі з заводу сульфатної кислоти в Грипсгольмі, Швеція. Берцеліус спершу сплутав його з телуром.
48 Кадмій 1817 Німецький хімік Фрідріх Штроймаєр відкрив кадмій у 1817 році в Геттінгені, досліджуючи зразок карбонату цинку, який жовтів під час нагрівання, хоча не містив заліза. Він назвав його за кадмією, латинською назвою цинкової руди каламіну.
14 Кремній 1823 Шведському хіміку Єнсу Якобу Берцеліусу приписують виділення кремнію 1823 року в Стокгольмі нагріванням фторосилікату калію з металічним калієм.
13 Алюміній 1825 Датський фізик Ганс Крістіан Ерстед отримав перший нечистий алюміній 1825 року в Копенгагені, діючи на хлорид алюмінію амальгамою калію. Фрідріх Велер удосконалив метод 1827 року й отримав чистіший метал.
35 Бром 1826 Французький хімік Антуан-Жером Балар відкрив бром 1826 року, вивчаючи попіл морських водоростей і розсіл із соляних боліт Монпельє. У Німеччині Карл Левіг виділив його незалежно трохи раніше, але опублікував результати пізніше.
90 Торій 1829 Шведський хімік Єнс Якоб Берцеліус виявив торій у 1829 році в чорному мінералі з норвезького острова, який нині називають торитом. Він назвав його на честь Тора, скандинавського бога грому.
57 Лантан 1839 Шведський хімік Карл Густав Мосандер відкрив лантан у 1839 році в Стокгольмі, коли виявив новий оксид, прихований у зразку нітрату церію. Він назвав його від грецького lanthanein, що означає «лежати прихованим».
65 Тербій 1843 Шведський хімік Карл Густав Мосандер відкрив тербій у 1843 році в Стокгольмі, коли розділив ітрію, оксид із мінералу гадолініту, на три фракції.
68 Ербій 1843 Шведський хімік Карл Густав Мосандер відкрив ербій у 1843 році в Стокгольмі, розділяючи на фракції ітрію, оксид із мінералу гадолініту. Його названо на честь Іттербю, шведського села, де знайшли гадоліній.
44 Рутеній 1844 Російський хімік Карл Ернст Клаус відкрив рутеній у 1844 році в Казанському університеті, вивчаючи залишки після вилучення платини з руди з Уральських гір.
55 Цезій 1860 Роберт Бунзен і Густав Кірхгоф відкрили цезій у 1860 році в Гайдельберзі (Німеччина), помітивши дві яскраві сині лінії в спектрі мінеральної води, тож це став першим елементом, знайденим за допомогою спектроскопа. Його назва походить від латинського caesius, що означає «небесно-блакитний».
37 Рубідій 1861 Німецькі вчені Роберт Бунзен і Густав Кірхгоф відкрили рубідій 1861 року в Гейдельберзі, використовуючи щойно винайдений спектроскоп для дослідження мінералу лепідоліту. Вони назвали його від латинського rubidus — «темно-червоний» — за колір його найяскравіших спектральних ліній.
81 Талій 1861 Вільям Крукс відкрив талій в Англії в 1861 році, коли побачив яскраву зелену лінію в спектрі залишків із заводу з виробництва сірчаної кислоти. Його назва походить від грецького thallos, що означає «зелений паросток».
49 Індій 1863 Німецькі хіміки Фердинанд Райх і Теодор Ріхтер відкрили індій у 1863 році у Фрайберзькій гірничій академії, шукаючи спектроскопом талій у цинковій руді. Вони назвали його за яскравою індигово-синьою лінією, яку побачили в його спектрі.
2 Гелій 1868 Гелій відкрили 1868 року, коли астрономи П'єр Жансен і Норман Локк'єр спостерігали в спектрі Сонця невідому жовту лінію, і Локк'єр припустив, що вона походить від нового елемента. Вільям Рамзай уперше виділив гелій на Землі 1895 року з уранового мінералу клевеїту.
31 Галій 1875 Французький хімік Поль-Еміль Лекок де Буабодран відкрив галій 1875 року за допомогою спектроскопії, помітивши дві нові фіолетові лінії в зразку цинкової руди. Метал він виділив електролізом пізніше того ж року й назвав на честь Галлії — латинської назви Франції.
67 Гольмій 1878 Швейцарські хіміки Марк Деляфонтен і Жак-Луї Соре виявили гольмій спектроскопічно в Женеві в 1878 році, а шведський хімік Пер Теодор Клеве незалежно виділив його з оксиду ербію в 1879 році. Клеве назвав його за Holmia, латинською назвою Стокгольма.
70 Ітербій 1878 Швейцарський хімік Жан Шарль Галіссар де Мариньяк відкрив ітербій у 1878 році в Женеві, виділивши його з оксиду ербію, і назвав на честь шведського села Іттербю. У 1907 році було показано, що його ітербій містить ще один елемент — лютецій.
21 Скандій 1879 Шведський хімік Ларс Фредрік Нільсон відкрив скандій 1879 року в Уппсалі, знайшовши його в рідкісних мінералах евксеніті та гадолініті, і назвав на честь Скандинавії. Чистий метал отримали лише 1937 року.
62 Самарій 1879 Французький хімік Поль-Еміль Лекок де Буабодран відкрив самарій у Парижі в 1879 році спектроскопією екстракту з мінералу самарськіту. Самарськіт названо на честь російського гірничого чиновника Василя Самарського-Биховця, тож самарій став першим елементом, названим, хоч і опосередковано, на честь людини.
69 Тулій 1879 Шведський хімік Пер Теодор Клеве відкрив тулій у 1879 році в Уппсалі, виділивши його з нечистого оксиду ербію.
64 Гадоліній 1880 Швейцарський хімік Жан Шарль Галіссар де Мариньяк виявив гадоліній у 1880 році в Женеві, а Поль-Еміль Лекок де Буабодран виділив чистішу форму його оксиду в 1886 році. Його названо на честь мінералу гадолініту, який вшановує фінського хіміка Юхана Гадоліна.
59 Празеодим 1885 Австрійський хімік Карл Ауер фон Вельсбах відкрив празеодим у 1885 році у Відні, коли розділив речовину під назвою дидим, яку довго вважали одним елементом, на два: празеодим і неодим.
60 Неодим 1885 Австрійський хімік Карл Ауер фон Вельсбах відкрив неодим у Відні в 1885 році, коли розділив дидим на два елементи. Його назва означає «новий близнюк».
9 Фтор 1886 Французький хімік Анрі Муассан уперше виділив фтор 1886 року в Парижі електролізом гідрогенфториду калію, розчиненого в рідкому фтороводні. Це досягнення сприяло тому, що він отримав Нобелівську премію з хімії 1906 року.
32 Германій 1886 Німецький хімік Клеменс Вінклер відкрив германій 1886 року у Фрайберзі, Саксонія, аналізуючи нещодавно знайдений срібний мінерал аргіродит. Він назвав його на честь своєї батьківщини — Німеччини.
66 Диспрозій 1886 Французький хімік Поль-Еміль Лекок де Буабодран відкрив диспрозій у Парижі в 1886 році, після копіткого відокремлення його оксиду від оксиду гольмію.
18 Аргон 1894 Лорд Релей і Вільям Рамзай відкрили аргон 1894 року в Лондоні, помітивши, що азот, виділений із повітря, трохи щільніший за азот, отриманий із хімічних сполук. Вони видалили азот і кисень із зразка повітря й виявили, що залишився інертний газ.
10 Неон 1898 Вільям Рамзай і Моріс Траверс відкрили неон 1898 року в Університетському коледжі Лондона, повільно випаровуючи зріджене повітря й вивчаючи гази, що википали. Його назва походить від грецького neos — «новий».
36 Криптон 1898 Вільям Рамзай і Моріс Траверс відкрили криптон 1898 року в Університетському коледжі Лондона, випарюючи зріджене повітря й досліджуючи невеликий залишок. Вони назвали його від грецького kryptos — «прихований».
54 Ксенон 1898 Шотландський хімік Вільям Рамзай і англійський хімік Моррис Траверс відкрили ксенон у Лондоні в 1898 році в залишку після випаровування зрідженого повітря. Його назва походить від грецького xenos, що означає «чужинець».
84 Полоній 1898 Марі та П'єр Кюрі відкрили полоній у Парижі в 1898 році, вивчаючи уранову руду уранініт. Марі Кюрі назвала його на честь своєї батьківщини, Польщі.
88 Радій 1898 Марі та П'єр Кюрі разом із Гюставом Бемоном оголосили про відкриття радію в Парижі в 1898 році, знайшовши нову радіоактивну речовину в урановій руді уранініті. Назва походить від латинського radius, що означає «промінь».
86 Радон 1899 У 1899 році Ернест Резерфорд і Роберт Оуенс в Університеті Макгілла в Монреалі помітили радіоактивний газ, що виділявся зі сполук торію, а в 1900 році Фрідріх Ернст Дорн у Німеччині виявив подібний газ, що виділявся з радію. Назва «радон» походить від радію.
89 Актиній 1899 Французький хімік Андре-Луї Деб'єрн відкрив актиній у Парижі в 1899 році в залишках уранініту після того, як подружжя Кюрі видобуло радій, а Фрідріх Оскар Гізель знайшов його незалежно в 1902 році. Його назва походить від грецького aktis, що означає «промінь» або «пучок».
63 Європій 1901 Французький хімік Ежен-Анатоль Демарсе відкрив європій у 1901 році в Парижі, виділивши його зі зразків самарію, в яких підозрював наявність невідомого елемента.
71 Лютецій 1907 Французький хімік Жорж Урбен відкрив лютецій у Парижі в 1907 році, показавши, що ітербій був сумішшю двох елементів; Карл Ауер фон Вельсбах і Чарльз Джеймс виділили його незалежно приблизно в той самий час. Урбен назвав його на честь Лютеції, римської назви Парижа.
91 Протактиній 1913 Казимир Файанс і Освальд Герінг виявили короткоживучий ізотоп протактинію в Німеччині в 1913 році та назвали його бревієм; у 1917 і 1918 роках Отто Ган і Ліза Мейтнер у Берліні, а також незалежно Фредерік Содді та Джон Кренстон у Британії знайшли довгоживучіший протактиній-231. Назва означає «перед актинієм», бо він розпадається на актиній.
72 Гафній 1923 Нідерландський фізик Дірк Костер і угорський хімік Дьєрдь де Гевеші відкрили гафній у 1923 році в Копенгагені, виявивши його за допомогою рентгенівської спектроскопії в цирконієвій руді. Його названо на честь Гафнії, латинської назви Копенгагена.
75 Реній 1925 Німецькі хіміки Вальтер Нодак, Іда Таке (пізніше Іда Нодак) і Отто Берг відкрили реній у 1925 році, виявивши його за допомогою рентгенівської спектроскопії в платиновій руді та мінералі колумбіті. Вони назвали його на честь річки Рейн, латиною Rhenus.
43 Технецій 1937 Італійські вчені Еміліо Сегре та Карло Перр'є виявили технецій у 1937 році в Палермському університеті в шматку молібдену, який бомбардували дейтронами в циклотроні Ернеста Лоуренса в Берклі, Каліфорнія. Це був перший штучно одержаний елемент, тому його назва походить від грецького technetos, що означає «штучний».
87 Францій 1939 Маргеріт Перей відкрила францій у 1939 році в Інституті Кюрі в Парижі, очищуючи зразки актинію. Вона назвала його на честь своєї рідної країни, Франції.
85 Астат 1940 Дейл Корсон, Кеннет Маккензі та Еміліо Сегре вперше отримали астат у 1940 році в Каліфорнійському університеті в Берклі, бомбардуючи вісмут альфа-частинками. Його назва походить від грецького astatos, що означає «нестійкий».
93 Нептуній 1940 Едвін Макміллан і Філіп Ейбелсон отримали нептуній у 1940 році в Каліфорнійському університеті в Берклі, бомбардуючи уран нейтронами. Його названо на честь планети Нептун, наступної планети за Ураном.
94 Плутоній 1940 Гленн Сіборг, Едвін Макміллан, Джозеф Кеннеді та Артур Валь вперше отримали плутоній наприкінці 1940 року в Каліфорнійському університеті в Берклі, бомбардуючи уран дейтронами. Його названо на честь Плутона, який тоді вважали наступною планетою після Нептуна.
95 Америцій 1944 Гленн Сіборг, Ральф Джеймс, Леон Морган та Альберт Гіорсо вперше отримали америцій у 1944 році у Металургійній лабораторії Чиказького університету часів війни. Його названо на честь Америк, так само як європій, елемент над ним, названо на честь Європи.
96 Кюрій 1944 Гленн Сіборг, Ральф Джеймс і Альберт Гіорсо вперше отримали кюрій у 1944 році, бомбардуючи плутоній альфа-частинками в циклотроні в Берклі, а ідентифікували його в Чиказькому університеті. Його названо на честь Марі та П'єра Кюрі.
61 Прометій 1945 Джейкоб Марінський, Лоуренс Ґлендунін і Чарльз Корієлл виявили прометій у 1945 році в Клінтонських лабораторіях (нині Національна лабораторія Оук-Рідж) у Теннессі, виділивши його з продуктів поділу урану. Його названо на честь Прометея, титана, який викрав вогонь у богів.
97 Берклій 1949 Стенлі Томпсон, Альберт Гіорсо та Гленн Сіборг вперше отримали берклій у грудні 1949 року в Каліфорнійському університеті в Берклі, бомбардуючи америцій альфа-частинками. Його названо на честь міста Берклі, так само як тербій, елемент над ним, названо на честь шведського села Іттербю.
98 Каліфорній 1950 Стенлі Томпсон, Кеннет Стріт-молодший, Альберт Гіорсо та Гленн Сіборг вперше отримали каліфорній у 1950 році в Каліфорнійському університеті в Берклі, бомбардуючи кюрій альфа-частинками. Його названо на честь штату Каліфорнія та його університету.
99 Ейнштейній 1952 Команда під керівництвом Альберта Гіорсо в Берклі, яка працювала разом з науковцями з Аргонна та Лос-Аламоса, виявила ейнштейній у 1952 році в уламках «Айві Майк», першого повномасштабного випробування водневої бомби, у Тихому океані. Його названо на честь Альберта Ейнштейна.
100 Фермій 1952 Команда Альберта Гіорсо в Берклі, яка працювала разом з науковцями з Аргонна та Лос-Аламоса, знайшла фермій у 1952 році в уламках випробування водневої бомби «Айві Майк». Його названо на честь італійсько-американського фізика Енріко Фермі.
101 Менделевій 1955 Альберт Гіорсо, Бернард Гарві, Грегорі Чоппін, Стенлі Томпсон і Гленн Сіборг вперше отримали менделевій у 1955 році в Берклі, бомбардуючи ейнштейній альфа-частинками. Його названо на честь Дмитра Менделєєва, творця періодичної таблиці.
102 Нобелій 1958 Команда, що працювала в Нобелівському інституті фізики в Стокгольмі, заявила про нобелій у 1957 році, але підтвердити це не вдалося; команда Альберта Гіорсо в Берклі повідомила про нього в 1958 році, а роботи в Дубні в Радянському Союзі в 1960-х роках остаточно встановили його властивості. Назва вшановує Альфреда Нобеля.
103 Лоуренсій 1961 Альберт Гіорсо, Торб'єрн Сіккеланд, Алмон Ларш і Роберт Латімер вперше повідомили про лоуренсій у 1961 році в Берклі, бомбардуючи каліфорній іонами бору, а роботи в Дубні в наступні роки допомогли підтвердити його. Його названо на честь Ернеста Лоуренса, винахідника циклотрона.
104 Резерфордій 1964 Команда під керівництвом Георгія Флерова в Об'єднаному інституті ядерних досліджень у Дубні, Радянський Союз, вперше заявила про резерфордій у 1964 році, а група Альберта Гіорсо в Берклі повідомила про нього в 1969 році; заслуга розділена. Його названо на честь Ернеста Резерфорда, піонера вивчення атомного ядра.
105 Дубній 1967 Команда Георгія Флерова в Дубні в Радянському Союзі вперше повідомила про ознаки дубнію в 1967 році, бомбардуючи америцій неоном, а команда Альберта Гіорсо в Берклі повідомила про нього в 1970 році; заслуга розділена. Його названо на честь Дубни, російського міста, де розташований Об'єднаний інститут ядерних досліджень.
106 Сіборгій 1974 Команда під керівництвом Альберта Гіорсо та Кеннета Гулета в Берклі й Національній лабораторії Лоуренса в Ліверморі отримала сіборгій у 1974 році, бомбардуючи каліфорній іонами кисню. Його названо на честь хіміка Гленна Сіборга.
107 Борій 1981 Команда під керівництвом Пітера Армбрустера та Готфріда Мюнценберга в GSI в Дармштадті, Німеччина, вперше переконливо отримала борій у 1981 році, бомбардуючи вісмут іонами хрому. Його названо на честь данського фізика Нільса Бора.
109 Мейтнерій 1982 Команда Пітера Армбрустера та Готфріда Мюнценберга в GSI в Дармштадті, Німеччина, отримала мейтнерій у 1982 році, бомбардуючи вісмут іонами заліза. Його названо на честь австрійсько-шведської фізикині Ліз Мейтнер, співвідкривачки ядерного поділу.
108 Гасій 1984 Команда Пітера Армбрустера та Готфріда Мюнценберга в GSI в Дармштадті, Німеччина, отримала гасій у 1984 році, бомбардуючи свинець іонами заліза. Його названо на честь німецької землі Гессен, латинська назва якої Hassia.
110 Дармштадтій 1994 Команда під керівництвом Зігурда Гофмана в GSI в Дармштадті, Німеччина, вперше отримала дармштадтій у 1994 році, бомбардуючи свинець іонами нікелю. Його названо на честь міста Дармштадт, де розташований GSI.
111 Рентгеній 1994 Команда Зігурда Гофмана в GSI в Дармштадті, Німеччина, вперше отримала рентгеній у 1994 році, бомбардуючи вісмут іонами нікелю. Його названо на честь Вільгельма Рентгена, який відкрив рентгенівські промені.
112 Коперницій 1996 Команда Зігурда Гофмана в GSI в Дармштадті, Німеччина, вперше отримала коперницій у 1996 році, злиттям ядер свинцю та цинку. Його названо на честь астронома Миколая Коперника.
114 Флеровій 1999 Команда під керівництвом Юрія Оганесяна в Об'єднаному інституті ядерних досліджень у Дубні, Росія, яка працювала разом з Національною лабораторією Лоуренса в Ліверморі, вперше повідомила про флеровій у 1999 році після бомбардування плутонію іонами кальцію. Його названо на честь Лабораторії ядерних реакцій імені Флерова цього інституту, яка вшановує фізика Георгія Флерова.
116 Ліверморій 2000 Науковці Об'єднаного інституту ядерних досліджень у Дубні, Росія, які працювали разом з Національною лабораторією Лоуренса в Ліверморі, вперше отримали ліверморій у 2000 році, бомбардуючи кюрій іонами кальцію. Його названо на честь Національної лабораторії Лоуренса в Ліверморі в Каліфорнії.
118 Оганесон 2002 Команда російських і американських науковців під керівництвом Юрія Оганесяна в Дубні, яка працювала разом з Національною лабораторією Лоуренса в Ліверморі, вперше спостерігала оганесон у 2002 році, бомбардуючи каліфорній іонами кальцію, і оголосила про це в 2006 році. Його названо на честь Юрія Оганесяна, піонера досліджень надважких елементів.
115 Московій 2003 Команда під керівництвом Юрія Оганесяна в Об'єднаному інституті ядерних досліджень у Дубні, Росія, яка працювала разом з Національною лабораторією Лоуренса в Ліверморі, вперше отримала московій у 2003 році, бомбардуючи америцій іонами кальцію. Його названо на честь Московської області, де розташована Дубна.
113 Ніхоній 2004 Команда під керівництвом Косуке Моріти в RIKEN в Японії отримала ніхоній у 2004 році, бомбардуючи вісмут іонами цинку, і їй було зараховано відкриття у 2015 році. Його назва походить від Ніхон, однієї з японських назв Японії.
117 Теннесин 2010 Російсько-американська команда під керівництвом Юрія Оганесяна в Дубні вперше отримала теннесин у 2010 році, бомбардуючи мішень із берклію, виготовлену в Національній лабораторії Оук-Рідж, іонами кальцію. Його названо на честь американського штату Теннессі, де розташовані Оук-Рідж, Університет Вандербільта та Університет Теннессі.